- магнітити
- —————————————————————————————магні́титидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
магнітити — [магн’і/тиетие] н і/чу, н і/тиеш; нак. н і/т , н і/т теи … Орфоепічний словник української мови
магнітити — і/чу, і/тиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту … Український тлумачний словник
магнічений — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до магнітити … Український тлумачний словник
магнічення — я, с. Дія за знач. магнітити … Український тлумачний словник
перемагнічувати — ую, уєш, недок., перемагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Магнітити ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Магнітити все чи багато чого небудь, одне за одним. 3) Магнітити, намагнічувати понад міру, більше, ніж треба … Український тлумачний словник
магнесувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. Те саме, що магнітити … Український тлумачний словник
намагнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до намагнітити. 2) у знач. прикм.Який дістав властивості магніту … Український тлумачний словник
намагнічувальний — а, е. 1) Який використовується, призначений для намагнічування. •• Намагні/чувальна си/ла фіз. скалярна величина, яка характеризує магнітну дію електричного струму. 2) Якого можна намагнітити … Український тлумачний словник
намагнічувати — ую, уєш, недок., намагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. Надавати якому небудь тілу властивостей магніту … Український тлумачний словник
розмагнічений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розмагнітити. 2) у знач. прикм.Позбавлений магнітних властивостей (про яке небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). Розмагнічена сталь. 3) у знач. прикм., перен., розм. Позбавлений активності, енергії; безвольний … Український тлумачний словник